Головна / Новини / Цілісність даних – це важливо | Обмеження доступу до інструментів, які можна використати для маніпуляцій з даними (Частина 2)

Цілісність даних – це важливо | Обмеження доступу до інструментів, які можна використати для маніпуляцій з даними (Частина 2)

2094

Стаття написана Хезер Лонгден від 5 листопада, 2018 року

Тестові інжекції чи інжекції для перевірки придатності системи?

Корисні інструменти можуть використовуватись для досягнення точних результатів, які відповідають специфікаціям, але так само, в неправильних руках або якщо хтось має намір можуть використовуватися для фальсифікації даних. Як виявити різницю?

Рішення щодо інтегрування піків може бути використано недобросовісним персоналом з метою сфальсифікувати результати для того, щоб вони відповідали специфікації. Я підсумую це в наступній статті, адже це дуже детальна тема.

Недотримання СОП у пробопідготовці, заниження маси зразків чи помилка в нумерації колб – це все створює навмисну фальсифікацію результатів. Виявити це може бути значно складніше, ніж маніпуляції в інтегруванні параметрів в Системі Хроматографічних Даних (Chromatography Data System (CDS)), що створена для відповідності з вимогами до електронних записів.

У попередньому пості я писала про обмеження доступу до інструментів редагування. Я говорила про те, як може бути використана система контролю цілісності даних та нових ризиках, пов’язаних з інструментами їх редагування, з якими стикаються сучасні лабораторії. Давайте розглянемо інший непростий приклад: інжекції, що проводяться для перевірки, чи готова Ваша система запустити аналіз зразків у регульованому середовищі.

Прописані процедури для допомоги аналітику

Науковець з досвідом вже знає, що хроматографічні аналізи можуть залежати від температури, вологості і навіть від «історії» колонки так само, як і від приготування рухомої фази. Так само аналіз одного дня відрізняється від аналізу попереднього. Системі може просто бракувати часу для хімічного урівноваження рухомої і нерухомої фази, чи для фізичного врівноваження розділення, особливо якщо метод чутливий до змін температури.
Тому важлива наявність прописаних покрокових процедур для аналітика, щоб він переконався, що система готова розпочати аналіз зразків без страху, що тести для перевірки стабільності системи можуть просто провалитися.

Чи можуть аналітики використовувати пробні інжекції чи інжекції для перевірки придатності системи?

Наразі бушують просто пожежі занепокоєнь щодо використання пробних інжекцій у регульованих хроматографічних лабораторіях. Такі питання часто виникають після прочитання нормативних спостережень без суттєвих подробиць щодо використання СОП. Мова не йде про фактичне використання аналізів на придатність системи чи тестових інжекцій, але у аудиторів та регулюючих органів є дуже вагомі причини вважати, що недобросовісний персонал може використовувати такі законні запуски для прикриття неприпустимих дій задля уникнення невдалих чи сумнівних результатів.

Легітимність використання тестів для перевірки придатності системи можна перевірити кількома контрольними процедурами:

Стандартна робоча процедура має чітко описувати, коли і як виконуються інжекції для перевірки придатності системи;
Також має бути чітко вказано, які зразки будуть використовуватися для інжекцій для перевірки придатності системи;
Дані, отримані з цих інжекцій, мають триматися засекреченими.

Процедури технічного контролю – які просто заважають користувачеві виконувати одноразові інжекції – не будуть мати жодного ефекту. Будь-яке бажання користувача «попередньо переглянути» тест зразку має підкріплюватися короткою послідовністю в програмі; одної-двох інжекцій достатньо, щоб обійти будь-який технічний контроль чи замаскувати його від моніторингу.

Приклади тестових розчинів, які можна використати для перевірки придатності системи, можна знайти у Проекті Керівництва по цілісності даних FDA, розділ 13. Відповідь на дане запитання включає такі фрази, як: «тести на придатність системи мають містити повторні інжекції стандарту чи інших стандартних розчинів для перевірки, якщо дотримані всі вимоги до точності… Якщо один зі зразків використовується для тестування придатності системи, він має охарактеризуватися як вторинний стандарт».

Враховуючи інструкції, отримані від Агенції, а також додаткову інформацію про відповідні процедури та документацію, це підтверджує, що перевірки про придатність системи дозволені FDA, незважаючи на поширені міфи.

Основна підозра добре описана у звітах FDA та інших регуляторних органів, а також висвітлена в проекті керівництва FDA: «Ми б вважали зловмисною практику використання фактичного зразку в дослідженнях, підготовці до аналізу чи врівноваженні як засіб маскування тестів на відповідність…».

Як вже згадувалося раніше, коли ми запитали у кількох лабораторій про незадокументовані хроматографічні результати зразків, знайдених в CDS (напр., занотовані в журналах інжекцій чи виявлені в секретних чи важкодоступних папках, чи навіть на окремих ПК чи CDS), перед нами намагалися вибачитися за такі неофіційні аналізи зразків і назвати це «тестовими інжекціями» (Див. посилання 1, 2, 3). Це стало причиною хвилі занепокоєнь і щодо реальних тестових інжекцій для перевірки придатності системи РХ чи ГХ, і навіть щодо легітимності будь-яких поодиноких інжекцій, що не були частиною набору зразків (навіть якщо Ви, швидше за все, проводите будь-яке неофіційне тестування в послідовності).

Чи є попередні тести зразків на перевірку придатності системи неофіційними?

У проекті керівництва FDA чітко дозволені інжекції для перевірки придатності системи чи врівноваження, але все ж постає занепокоєння: Як бути впевненими, що це саме ці інжекції, а не неофіційне тестування зразків?

Будемо реалістами, я не думаю, що існує повністю безпечний метод, який не можна обійти. Анекдотичні історії часто вказують, що регулятори вірять, що ви можете «накласти тестову інжекцію на реальний зразок і побачити, чи була тестова інжекція ідентична до зразку». Однак, зважаючи на природу хроматографії , дві інжекції одного й того ж розчину рідко є ідентичними.

Тільки якщо розчини, що використовувалися як тестові інжекції, суттєво відрізнялися б від зразку, це дало б якийсь результат. Загальноприйнято, що в якості тестових зразків використовується стандартний зразок чи суміш штучних зразків. Лабораторії можуть використовувати розчини QC/Check, де компоненти не є спорідненими до цільового зразка. Але тестовий розчин, який зовсім не схожий на зразок, дає Вам меншу впевненість, що система справді готова і здатна виконувати певний метод. Чим ближчий тестовий розчин до Вашого зразка, тим краще буде видно, наскільки можливе чітке розділення.

Ось запропоновані два інші розчини:

У сфері біоаналізу певна група запропонувала використовувати «об’єднаний» зразок для перевірки придатності системи, і чому не передує жоден реальний зразок. Але як потім довести, що інжекція була дійсно «об’єднаним» зразком? Це було б надзвичайно важко.
Інша пропозиція полягала у використанні простроченого або старого зразка, але з одним унікальним компонентом, якого немає у справжньому зразку. Геніальний, але важкий додатковий крок в робочому процесі просто для того, щоб надати докази вашої невинності.

Розуміння, чому регулятори мають підозри щодо пробних інжекцій, тестових інжекцій і т.д., допоможе Вам визначитися з чіткою процедурою деталізації, а саме, як треба проводити тестові інжекції, як їх називати, і як необхідно готувати розчини для перевірки придатності системи, і будь-який регулярний чи періодичний огляд підтвердить, що процедури дотримуються. Очевидно, приховування чи видалення таких інжекцій дуже зацікавить регуляторів. Але так само положення, що ці тестові інжекції необхідні для формування пакету даних, є обтяжливим і не має під собою наукового обґрунтування.

Деякі лабораторії зараз включають інжекції для перевірки придатності системи в початок кожної серії інжекцій, однак, кількість інжекцій та проміжних дій для підготовки ВЕРХ аналізів буде змінюватися день за днем. Вам всього лише необхідно почекати довше для того, щоб система промилася, або скоригувати налаштування для рухомої фази чи температури, базуючись на інжекції для придатності системи.

В даному випадку, немає сенсу виконувати їх як частину серії інжекцій. З наукової точки зору краще було б залишити їх як одноразові інжекції, але з чітко визначеним використанням, а також процедуруванням запропонованих шляхів усунення проблем (та потенційно задокументованих) і реалізацією, якщо інжекції для перевірки придатності системи вказують на те, що системи… «ще не готові» для точного виконання аналізу.

У наступній публікації про важливість цілісності даних я буду говорити про підозри регуляторів щодо автоінтегрування, ручного переінтегрування «по методу», а також реальної ручної інтеграції, оскільки вони можуть вимагати дій, необхідних для забезпечення точного та відтворюваного інтегрування піку.

Читайте більше статей у блозі Хезер Лонгден “Цілісність даних – це важливо”.