Мавпяча віспа – що таке і як вона передається?
312 
Мавпяча віспа – це захворювання, що симптомами та клінічними ознаками подібне до натуральної віспи. Причиною хвороби є вірус mpox, який належить до тієї ж групи вірусів, що й віспа. І хоча вірус має початково зоонозне походження, тобто передається від тварини до людини, з роками ситуація змінилася й все частіше зараження відбувається від людини до людини.
Вірус мавпячої віспи віднесено до тих біологічних агентів, які можуть бути використані як біологічна зброя.
До 2003 року зоною поширення хвороби були тропіки Африки, але поступово захворювання почало виходити за межі континенту. Станом на 21 травня 2022 року до ВООЗ надійшло повідомлення про 92 лабораторно підтверджені випадки та 28 підозрюваних випадків мавпячої віспи з 12 держав, які не є ендемічними для вірусу мавпячої віспи.
Таблиця 1. Випадки мавпячої віспи в неендемічних країнах, про які було повідомлено ВООЗ у період з 13 по 21 травня 2022 року.
Станом на жовтень 2022 року кількість зафіксованих випадків зросла до 68 900 в 106 країнах. Двадцять п’ять хворих померло.
Зоною ризику, де захворювання продовжує поширюватисям, є віддалені регіони Африки. Особливо Демократична Республіка Конго: щороку тут фіксують тисячі випадків зараження та сотні смертей від хвороби.
Ось так виглядає статистика поширення віспи мавп на африканському континенті станом на 2024 рік.
Рисунок 1. Кількість підозрюваних та підтверджених випадків віспи мавп в Африці в період з 1 січня по 28 липня 2024 року.
Як передається мавпяча віспа
Віспа мавп передається через:
- близький контакт з інфікованим: статевий акт, контакт “шкіра до шкіри”, повітряно-крапельним шляхом;
- тісний контакт із хворими на віспу тваринами: переважно це мавпи, щури або білки.
- контакт з зараженими предметами: одяг, постільна білизна, особисті речі тощо.
Порада від медиків. Для тих, хто в зоні зараження: уникати близького контакту з хворими та мити руки з милом. Для інфікованих: споживати багато рідини та ізолюватися від інших, доки не зникнуть всі симптоми віспи включно з висипом.
Мавпяча віспа – симптоми та ознаки
Окрім характерного висипу, зазвичай мавпяча віспа має ще й симптоми, що притаманні звичайним вірусним захворюванням:
- лихоманка;
- головний біль та біль в м’язах;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- виснаження та втома.
Симптоми мавпячої віспи в кожного хворого можуть бути різними. Інколи хворі мають лише загальні ознаки без висипу. Але все ж частіше захворювання супроводжується висипаннями. Вони з’являються на 1-5 день. На початковій стадії – це плоскі плями, які потім перетворюються на випуклі папули. Висип, як правило, супроводжується свербінням.
Зазвичай потрібно 2-4 тижні, поки папули не утворять кірку та не почнуть відпадати
Діагностика та лікування
Діагностувати вірус мавпячої віспи можна в клініках за допомогою спеціальних реагентів. В основному це ПЛР набори для виявлення гену вірусу.
З приводу лікування, то воно обирається відповідно до симптоматики, оскільки ефективних та швидких ліків від мавпячої віспи не існує. В основному догляд спрямований на полегшення та пришвидшення загоювання висипань.
Бажаючі можуть зробити щеплення. Медики рекомендують вакцинацію тим, хто перебуває в зоні ризику зараження (контактує з хворими або має слабкий імунітет), а також тим, хто планує туристичну мандрівку в небезпечні регіони.
Профілактика та заходи безпеки при підозрі на мавпячу віспу
Профілактика віспи мавп включає:
- ретельна гігієна рук;
- термічна обробка продуктів;
- миття овочів та фруктів;
- уникання контакту з хворими;
- дезинфекція та провітрювання помешкань, особливо в яких проживає інфікований.